Лікувальна фізична культура 45: 2016

3. Лікарський контроль за станом здоров'я дітей і підлітків, що займаються фізкультурою й спортом

Процес розвитку дітей і підлітків характеризується нерівномірністю. Ріст окремих органів і систем іде досить нерівно. Наприклад, швидкість розвитку лівих відділів серця значно перевищує відповідні показники розвитку правих відділів серця. Відзначається також нерівномірність росту окремих систем у різні вікові періоди.

а - лімфоїдний тип: вилочкова залоза (тимус), лімфатичні вузли, лімфоїдні маси кишечника; б - невральний тип: головний мозок і його відділи, тверда мозкова оболонка, спинний мозок, зоровий апарат, інші відділи голови; в - загальний тип: тіло в цілому, зовнішні частини (за винятком голови й шиї), дихальні й травні органи, бруньки, аорта й пульмональні судини, селезінка м'яза в цілому, кістяк у цілому, обсяг крові; г - генітальний тип: насінники, яєчники, епідерміс, маткові труби, передміхурова залоза, уретра, насінні пухирці.

У цьому зв'язку за дітьми, що займаються фізкультурою й спортом, повинен вестися постійний лікарський контроль. ДО 12 років артеріальні судини в основному вужі сформовані. У новонароджених діаметр артерій і вен приблизно однаковий, але до 16 років у зв'язку з більше швидким ростом вен, їхній діаметр в 2 рази перевищує діаметр артерій. З народження до 10 років ширина легеневої артерії більше, ніж аорти, а до 15 років спостерігається зворотне співвідношення.

Темп збільшення розмірів шлуночків вище, ніж просвіту судин, тому співвідношення між обсягом шлуночків і просвітом судин у підлітків значно більше, ніж у немовлят.

2.Кардіологічна (серцево-судинна) система

На ріст і розвиток дітей значний вплив роблять заняття фізкультурою й спортом, харчування, екологія й інші фактори.

Фізичні навантаження істотно впливають на розвиток (формування) і діяльність серцево-судинної системи.

Слід зазначити, що в кожному періоді розвитку відбувається генетично обумовлене дозрівання тих структур, які забезпечують особливості функції серцево-судинної системи, характерні для відповідного віку.

У зв'язку зі зміною судинного опору в малому й великому колах кровообігу й збільшенням припливу крові в лівий відділ серця зростає навантаження на лівий шлуночок і зменшується на правий. Відповідно до цього співвідношення мас правого й лівого шлуночків у дитини в момент народження становить приблизно 1:1, 1,3:1. До кінця першого місяця співвідношення міняється убік переваги лівого, до шестимісячного зростуть він дорівнює 1:2, а до 1 року наближається до нижньої границі цього співвідношення в дорослих - 1:2,5. Товщина стінки правого шлуночка збільшується з 4,5-5 мм у немовлят до 6-7 мм у підлітків 15-16 років, товщина стінки лівого шлуночка змінюється відповідно з 4,5-5 до 12 мм. Розвиток серцево-судинної системи й збільшення обсягу камер серця й маси міокарда відбуваються нерівномірно (з різним ступенем інтенсивності) протягом усього дитинства аж до дійшлої вік. Найбільш швидкий ріст серця спостерігається в перші 2-3 роки й у віці 12-15 років (маса серця в немовляти становить 20- 24 г, або 0,75% від маси тіла, до року вона потроюється, до 15- 16-літнього віку збільшується в 10-11 разів, становлячи 0,4-0,5% від загальної маси тіла). При цьому нерівномірність розвитку різних серцевих структур і нерідко деяке відставання в темпах росту серцево-судинної системи в порівнянні з фізичним розвитком можуть приводити, особливо в підлітковому віці, до функціональних порушень у діяльності системи кровообігу.

У центральній регуляції діяльності серцево-судинної системи в дітей переважають адренергічні механізми, ступінь превалювання яких з віком зменшується. Хоча тонічний вплив блукаючого нерва на серці відзначається з народження, виразним воно стає тільки у віці 3-7 років. Це проявляється в досить значному (у порівнянні з немовлятами) зниженні частоти серцевої діяльності й похилістю до виникнення синусовій аритмії.

Знання основних фізіологічних особливостей росту й розвитку серцево-судинної системи є важливим при контролі за функціональним станом дітей і підлітків при заняттях фізкультурою й, особливо, спортом.

Серцево-судинна система дітей і підлітків має морфологічні й функціональні особливості. Вони виражені тим значніше, ніж молодше дитина. Протягом усього дитинства, аж до дійшлої вік, відбувається безперервне (і нерівномірне) розвиток серця й судин: збільшуються маса серця й обсяги його порожнин, змінюється співвідношення відділів серця й положення його в грудній клітині, удосконалюються нервова регуляція й морфологічна структура серця.

У цьому зв'язку раціональне застосування засобів фізкультури й спорту, з урахуванням віку й стану здоров'я, сприяють розвитку й удосконалюванню кардіореспіра-уторованої системи. Відомо, що пропріоцептивна імпульсація з кістякових м'язів впливає на діяльність внутрішніх органів.

Частота серцевих скорочень (ЧСС). Пульс у дітей значно частіше, ніж у дорослих; це пояснюється не тільки більше швидкої серцевого м'яза дитини й меншим впливом блукаючого нерва, але й більше інтенсивним обміном речовин.

У дівчинок, як правило, у всіх вікових групах пульс частіше, ніж у хлопчиків. ЧСС залежить від багатьох факторів, включаючи вік, підлогу, умови навколишнього середовища, положення тіла, фізичні навантаження та ін. ЧСС вище у вертикальному положенні тіла, чим у горизонтальному й піддана добовим коливанням. У процесі росту й розвитку ЧСС міняється.

ЧСС при фізичному навантаженні збільшується пропорційно інтенсивності навантаження. Відзначається лінійна залежність між ЧСС і інтенсивністю роботи в межах 50- 90% переносимості максимальних навантажень.

ЧСС можна визначати по тривалості інтервалу ДО - ДО (табл. 1).

Таблиця 71 Визначення частоти серцевих скорочень у хв по тривалості серцевого циклу (ДО - ДО)

ДО -ДО	Частота	ДО -ДО	Частота	ДО -ДО	Частота
у секундах	серцевих	у секундах	серцевих	у секундах	серцевих
	сокраще-		сокраще-		сокраще-
	ний		ний		ний
1,50	40	1,02	58	0,70	86
1,48	41	1,01	60	0,69	87
1,46	41	1,00	60	0,68	88
1,44	42	0,99	60	0,67	90
1,40	43	0,98	61	0,66	91
1,38	43	0,97	62	0,65	92
1,36	44	0,96	62	0,64	94
1,34	44	0,95	63	0,63	95
1,32	45	0,94	64	0,62	97
1,30	46	0,93	64	0,61	98
1,28	47	0,92	65	0,60	100
1,26	48	0,91	66	0,59	102
1,24	48	0,90	66	0,58	103
1,22	49	0,89	67	0,57	105
1,20	50	0,88	68	0,56	107
1,19	50	0,87	69	0,55	109
1,18	51	0,86	70	0,54	111
1,17	51	0,85	70	0,53	113
1,16	52	0,84	71	0,52	116
1,15	52	0,83	72	0,51	118
1Д4	53	0,82	73	0,50	120
1,13	53	0,81	74	0,49	122
1,12	54	0,80	75	0,48	125
1,11	54	0,79	76	0,47	128
1,10	54	0,78	77	0,46	130
1,09	55	6,77	78	0,45	133
1,08	55	0,76	79	0,44	136
1,07	56	0,75	80	" 0,43	139
1,06	56	0,74	81	0,42	142
1,05	57	0,73	82	0,41	146
1,04	57	0,72	83	0,40	150
1,03	58	0,71	84	—,

Слід зазначити, що робота серця при дуже великій частоті скорочень стає менш ефективної, тому що значно скорочується час наповнення шлуночків кров'ю й зменшується ударний обсяг серця.

ЧСС у юних спортсменів у спокійному стані рідше, особливо у тих, хто займається циклічними видами спорту (плавання, лижні перегони, велогонки й ін.), фізкультурою й спортом (табл. 2).

Таблиця 72 Частота серцевих скорочень у різні вікові періоди

Вік	Частота серцевих скорочень у хв..
Немовля	140—160
1 рік	120
5 років	100
10 років	80—85
15 років	70—80

Під час практичної роботи вчитель фізкультури (або тренер) визначає ЧСС пальпаторно на променевий (або сонної, скроневої) артерії за 15 з і отримані дані множить на 4. Якщо серцевий ритм порушений (є аритмія), то підраховують пульс за 1 хв.

Аритмія максимально виражена у віці 4-12 років, найчастіше пов'язане з подихом. Дихальна аритмія усувається при затримці подиху. У ранньому віці на один дихальний рух доводиться 3-3,5 серцеві скорочення, у старшому - 4. Оскільки частота пульсу в дітей протягом доби міняється, найбільше об'єктивно її можна оцінити ранком, відразу після пробудження дитини до переходу у вертикальне положення й натще. Такий пульс називається базальним.

3. Артеріальний тиск (ПЕКЛО)

Артеріальний тиск залежить від віку, підлоги, фізичного розвитку, кліматогеографічних даних, рівня фізичного розвитку (статури), здоров'я й т.д. (табл. 3). Заняття фізкультурою й спортом сприяє нормалізації ПЕКЛО, особливо це проявляється в період полового дозрівання (11-17 років, віковий період залежить від зони проживання - південь або північ). У дітей і підлітків не займаються спортом має місце вегетососудиста дистонія (зниження ПЕКЛО систолічного до 90 мм рт.ст., діастолічного - до 40 мм рт.ст.).

ПЕКЛО й швидкість кровотока, у здорових дітей першого років життя менше, ніж у дорослих. З віком у дітей росте

Таблиця 3 Артеріальний тиск у дітей залежно від віку.

Вік	Систолическое ПЕКЛО,	Диастолическое ПЕКЛО,
	мм рт.ст.	мм рт.ст.
Немовля	60	Становить
1 рік	80—84	1/2 або 1/3
5 років	100	систолического
10 років	110	у всіх
15 років	120	віках

Примітка. У дівчинок ПЕКЛО на 5 мм рт.ст. нижче, ніж у хлопчиків.

Показники ПЕКЛО тісно корелюють із фізичним розвитком дітей. Має значення динаміка, темп росту дитини. Найвищі нормальні показники ПЕКЛО визначаються в ті періоди, коли є найбільш інтенсивне збільшення розмірів тіла, але ще не відбулося відповідне наростання маси серцевого м'яза. У старших школярів і підлітків зміни ПЕКЛО відбивають і дозрівання ендокринної системи, насамперед підвищення активності надпочечників, особливо їхнього метаболізму й чутливості рецепторів.

4. Дослідження функції зовнішнього подиху

У віці 4-5 років застосовують пневмографію, спірографію, загальну спірографію при спокійному подиху (використовують спеціальні дитячі спірографи), пневмотахографію, плетизмографію всього тіла, електроміографію, капнографію, оксигемометрію, визначення напруги кисню методом полярографії. У дітей старше 5 років застосовують весь комплекс методів, використовуваних для характеристики легеневої функції.

Дослідження зовнішнього подиху здійснюється при доборі в спортивні секції, а також для контролю за станом здоров'я, тренованістю юних спортсменів.

Умови проведення досліджень повинні бути строго стандартизовані. Обстеження проводять в умовах основного обміну. Визначення більшості показників вентиляційної функції легенів (легеневі обсяги, механіка подиху), легеневого газообміну й газового складу крові можливо проводити також і в умовах спокою (ранком натще або через 2-3 год. послу їжі).

Кількісну оцінку функціональних показників роблять шляхом зіставлення їх з нормативами, розробленими залежно від типу застосовуваної апаратури. Через значну варіабельність показників у межах однорідних віково-статевих груп як нормативи прийнято використовувати належні величини, які розраховують із урахуванням основного обміну, однієї або декількох антропометричних характеристик (довжина й маса тіла) обстежуваних. У зв'язку з тим, що легеневі обсяги з довжиною тіла корелюють більш тісно, ніж з віком або масою тіла, при розрахунку належних величин показників вентиляції рекомендують користуватися рівняннями регресії, розрахованими по довжині тіла.

5. Дослідження вентиляційної функції легенів

Вентиляційну функцію легенів характеризують легеневі обсяги і ємності (резервний обсяг вдиху, дихальний обсяг, резервний обсяг видиху, залишковий обсяг легенів, ємність вдиху, життєва ємність легенів, функціональна залишкова ємність, загальна ємність легенів (мал. 119), показники, механічних властивостей апарата вентиляції (обсяг і швидкість форсованого подиху, бронхіальний опір, розтяжність і сила еластичної ретракції легенів, робота подиху), показники вентиляції (частота подиху, хвилинний обсяг подиху, обсяг альвеолярної вентиляції, мертвий простір).

Спірографія - метод графічної реєстрації подиху.

Степ-Тест (дозоване сходження на сходинку). Висоту сходи підбирають залежно від довжини ноги досліджуваних по номограмі Хеттингера. Із крапки на осі абсцис, що відповідає довжині ніг досліджуваного, відновлюють перпендикуляр до цієї осі до перетинання з лінією ДЕ. Опускаючи із крапки перетинання перпендикуляр на вісь ординат, одержують шукану висоту сходи. Величину роботи (А) визначають по формулі. де Р - маса (вага) досліджуваного; п - число підйомів на сходинку за 1 хв; п - висота сходи в метрах; 1,3 - коефіцієнт, що враховує величину роботи при спуску. Необхідне число підйомів на сходинку обчислюють, виходячи з відомих величин роботи (наприклад, при першому навантаженні А = 3,06 - 6, 12 кгм/ мін-маса тіла). Тривалість навантажень при степ-тесті в дітей до 8 років - 2 хв, у віці 8-11 років - 3 хв, у віці 12-18 років - 4 хв.

Велоэргометрия. Для проведення субмаксимальных навантажувальних тестів у юних спортсменів використовують - визначення фізичної працездатності при досягненні ЧСС 130 і 150 уд./хв. Навантажувальні тести в дітей до 10 років починаються з мінімальних навантажень (до 50 кгм/хв), а з 10 років і більше - з урахуванням маси тіла. Звичайно, як рекомендує ВІЗ, - з 100-150 кгм/хв.

Проведення навантажувальних проб припиняють на будь-якому етапі з появою вираженого стомлення, порушень координації рухів, значного частішання пульсу, змін на ЭКГ (виражене опущення сегмента ДО8 - Т, поява аритмії, інверсія зубця Т).

6. Функціональні проби серцево-судинної системи

Функціональні серцево-судинні проби дозволяють характеризувати стан серцево-судинної системи в здорових і хворих дітей в умовах фізичного навантаження, визначати ступінь тренованості дітей і підлітків, а також виявляти ранні або сховані форми недостатності серцево-судинної системи, резервні можливості серця, особливо при доборі в секції.

Для оцінки функціонального стану використовують різні методи: визначають ЧСС, ПЕКЛО, ЭКГ, споживання кисню, МПК, проби із затримкою подиху й ін.

Оцінку функціональних проб варто проводити з урахуванням динаміки показників у сполученні з даними клінічних спостережень.

Проби із затримкою подиху (проба Штанзі). У здорових дітей тривалість затримки подиху становить у віці 6 років - 16 з, 7 років - 26 з, 8 років - 32 з, 9 років - 34 з, 10 років - 37 з, 11 років - 39 з, 12 років - 42 з, 13 років - 39 с. У юних спортсменів ці показники вище.

При захворюваннях, а також при стомленні (і особливо при перевтомі, перетренованості), після відвідування лазні (сауни) час можливої затримки подиху коротшає.

Ортокліностатична проба. Визначають реакцію серцево-судинної системи на перехід дитини з горизонтального положення у вертикальне. У здорових дітей пульс у положенні коштуючи частішає в порівнянні з положенням лежачи на 5-10 ударів, а при несприятливій реакції спостерігається частішання пульсу більше 10 в 1 хв.

Лікувальна фізична культура 45

среда, 30 ноября 2016 г.

Тема 16. Контроль змістового модуля

понедельник, 21 ноября 2016 г.

Тема 15. ЛФК під час ревматизму

понедельник, 14 ноября 2016 г.

Тема 14. Кабінет з виховання здорової дитини у школі та основ здоров'я

понедельник, 31 октября 2016 г.

Тема 13. ЛФК під час пневмонії

воскресенье, 23 октября 2016 г.

Тема 12. ЛФК під час гіпотрофії

Тема 11. ЛФК під час рахіту

воскресенье, 9 октября 2016 г.

Тема 10. Контроль модуля

Тема 9. Лікарняний контроль за станом здоров’я дітей і підлітків, які займаються фізичною культурою

среда, 30 ноября 2016 г.

понедельник, 21 ноября 2016 г.

понедельник, 14 ноября 2016 г.

понедельник, 31 октября 2016 г.

воскресенье, 23 октября 2016 г.